Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує! Чи застосовувати РРО/ПРРО при реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду?

Дата: 07.12.2022 18:57
Кількість переглядів: 94

       Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Водночас п. 2 ст. 9 Закону №265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з п. п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року №68 (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року №1591-IX «Про платіжні послуги», який вводиться в дію з 01 грудня 2022 року, електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.

Водночас при здійсненні розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

 

Про зняття обмежень у проведенні документальних перевірок

   Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що 24.11.2022 року набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу». Цим законом знято обмеження на проведення податковими органами документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених підпунктами 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Зазначені зміни прийняті для можливості реалізації права платників податків на повноцінний, об'єктивний розгляд скарг (заперечень) та дослідження обставин, що не були досліджені під час оскаржуваної перевірки, і прийняття об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог  чинного законодавства України за результатами перевірки ДПС документів, обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної територіальними органами ДПС.

Слід відмітити, що мораторій на проведення документальних перевірок із зазначених підстав встановлено з 18 березня 2020 року у зв’язку із запровадженням Урядом на всій території України карантинних обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19).

Додатково інформуємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Завдяки таким заходам ДПС удосконалює та нарощує свій потенціал для покращення діяльності зі стягнення податкового боргу, забезпечуючи оптимальні шляхи для переходу від поточного до післявоєнного стану.

 

Щодо проведення процедури припинення юридичних осіб

    Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (який на сьогодні продовжено відповідними Указами Президента) на всій території України запроваджено воєнний стан та було введено мораторій на проведення документальних перевірок.

Одним з негативних наслідків початку збройного вторгнення російської федерації в Україну є те, що багато платників податків опинилися в районах активних бойових дій і змушені були здійснити релокацію частини підприємств до більш безпечних регіонів країни для можливості продовження здійснювати господарську діяльність для подальшого розвитку бізнесу шляхом проведення реорганізації підприємств (злиття, приєднання).

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» дозволено проведення з 27.05.2022 документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (під час проведення ліквідації, реорганізації суб’єктів господарювання).

Протягом 2022 року документальними позаплановими перевірками з припинення (ліквідації) суб’єктів господарювання охоплено 1 921 юридичну особу. Під час проведення перевірок встановлено порушення податкового законодавства. Донараховано всього 1 464,5 млн грн, зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 1 932,6 млн грн та суму від’ємного значення ПДВ на 16,5 млн гривень.

Також органами ДПС постійно проводиться ґрунтовний аналіз наявної в органах ДПС податкової інформації щодо наявності/відсутності ризиків в діяльності платника податків щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства. У разі відсутності ризиків органами ДПС документальна перевірка не проводиться. Так, протягом січня – жовтня 2022 року по 5 382 юридичних особах прийнято рішення щодо зняття з обліку без проведення перевірки.

Державна податкова служба України завжди відкрита для діалогу з бізнесом задля вирішення нагальних питань у діяльності підприємств.

«Гаряча лінія» у Кам’янка-Бузькій ДПІ: коротко про актуальне

    Своєчасна сплата місцевих податків і зборів, діяльність бізнесу в час війни, інші податкові новації обговорили нещодавно учасники телефонного сеансу «гаряча лінія». Цього разу на запитання платників відповідала заступник начальника Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Оксана Солонинка.

Учасники прямого спілкування цікавились деталями декларування доходів у рамках податкової амністії, з’ясовували особливості легалізації неоподаткованих активів, терміни та способи подання декларації, сплати збору. Поза увагою платників не залишилось і питання отримання податкової знижки на навчання, страхування життя тощо за 2021 рік. Адже для того, щоб її отримати, необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня включно.

Принагідно фахівець розповіла про застосування РРО та ПРРО представниками спрощеної системо оподаткування, переваги використання можливостей Електронного кабінету та інших податкових сервісів, наголосила на недопущенню формування податкового боргу зі сплати майнових платежів, оскільки це втрати бюджетів територіальних громад.

 

Начальник

Кам’янка-Бузької ДПІ

Головного управління

ДПС у Львівській області                                                                                        Тарас ПЕЧОРА


« повернутися

Код для вставки на сайт