Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує! В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Дата: 17.11.2022 22:45
Кількість переглядів: 106

Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що декларант у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному цим підрозділом.       

При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою (абзац перший підпункту 6.3 пункту 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).

 

 

Про оподаткування неприбуткових операцій з надання благодійної допомоги під час воєнного стану

Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що пунктом 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі–неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4ст. 133 ПКУ;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ). При цьому пункт133.4 ст. 133 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підр. 4 р. ХХ ПКУ.

До кола неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Положеннями п. 63 підр. 4 розд. ХХ ПКУ встановлено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п.133.4 ст. 133 ПКУ:

передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Зазначені активи мають бути добровільно перераховані (надані, передані): Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України,Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави.

Така благодійність може бути спрямована також: органам сфери цивільного захисту, закладам охорони здоров’я державної та комунальної власності,а також у вигляді коштів, перерахованих на спеціальні рахунки Національного банку України для збору коштів.

Крім того, не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ надання неприбутковими організаціями благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які: мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах,

та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Таким чином, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу стороннім особам, зазначеним у п. 63 підр. 4 р. ХХ ПКУ, навіть якщо надання такої допомоги не передбачено їх статутними документами без загрози втрати статусу неприбутковості.

 

Коли сплачують податок на нерухомість юридичні та фізичні особи?

 

Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що юридичні особи сплачують податок на нерухомість щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, авансовими внесками, які відображаються у річній податковій декларації

Фізичні особи повинні сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення – рішення. Якщо таке повідомлення-рішення не надійшло, то варто звернутися до податкового органу за місцем реєстрації, щоб уникнути нарахувань пені та штрафів.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, потрібно платити один раз на рік. Прострочення сплати платежу строком на 30 днів призведе до автоматичного збільшення суми податку на 10%.

Прострочення платежу на більше ніж 30 днів, збільшить суму податку на 20 відсотків.  

 

 

 

 

ФОПам не зарахують страховий стаж без сплати ЄСВ

Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що ФОП дозволено не сплачувати ЄСВ з 01.03.2022 року до закінчення воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення або скасування.

    Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України  від 18.10.2022 р. № 2682-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та деяких інших законів України, щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю.

    Цим законопроєктом спочатку передбачалося, що для фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, які не сплачували страхові внески в період дії воєнного стану, такий період буде включатися до страхового стажу та буде вважатися, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску. 

    Проте, Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроєкту зазначило, що реалізація його положень може мати негативний вплив на бюджет Пенсійного фонду, а вартісна величина впливу законопроєкту буде залежати від кількості ФОПів, які не сплатять страхові внески у період воєнного стану  та періоду, за який таким особам буде зараховано страховий стаж без сплати ЄСВ.

   Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ  звертає увагу, що: надання соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення застрахованим особам безпосередньо залежить від сплати ЄСВ, у зв’язку з цим, у разі звільнення зазначених осіб від сплати необхідно буде визначити джерело фінансування та забезпечити його сплату.

   Враховуючі ці аргументи, Рада відмовилася від ідеї зараховувати страховий стаж без сплати ЄСВ.  

    Отож, якщо підприємець не сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), він не набуває страхового стажу.

 

Про проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкові новації в умовах воєнного стану»

На запитання громадян відповідала заступник начальника Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Оксана Солонинка.

           Пропонуємо до уваги найактуальніші із запитань та відповіді на них.

 

           Чи має розрахунковий документ, сформований та виданий програмним РРО, таку ж юридичну силу, як і розрахунковий документ класичного касового апарату?

            Визнання розрахункового документу встановлено Законом України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з яким розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателем електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі(електронний розрахунковий документ)у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових документів або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Отже, розрахунковий документ, сформований та виданий ПРРО, має таку ж юридичну силу, як і розрахунковий документ класичного РРО.

           Чи потрібно закривати робочу зміну в ПРРО, якщо необхідно програмувати та коригувати ціни, найменування товарів?

          Відповідно до п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

          Які обмеження існують під час оформлення податкової знижки?

        Під час оформлення податкової знижки існують наступні обмеження:

- сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями;

- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

           Чи включено до складу активів, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, об’єкти незавершеного будівництва?

         Так. Для цілей підрозділу 9-4 розділу ХХ Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової угоди, або на праві суперфіцію.

         Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид на чужі речі.

 

 

 

Начальник

Кам’янка-Бузької ДПІ

Головного управління

ДПС у Львівській області Тарас ПЕЧОРА


« повернутися

Код для вставки на сайт