Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує! Особливості застосування РРО/ПРРО при здійсненні окремих операцій
Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області звертає увагу платників податків, що з 01.01.2022 застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) та/або програмного РРО (ПРРО) є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ – ІV групи при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Водночас частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (Інтернет-магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару.
Разом з цим, за умови надання продавцем, як можливого способу оплати товарів покупцем, виключно реквізитів розрахункового рахунку, відкритого в установі банку, РРО/ПРРО таким продавцем також може не застосовуватись.
Громадяни можуть письмово або в електронній формі звернутися до податкового органу для звірки даних з плати за землю
Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що фізичні особи (громадяни) – платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до податкового органу за своїм місцем реєстрації у податкових органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 Податкового кодексу України;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
Платник податків, який має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення має право звернутися до податкового органу за своїм місцем реєстрації у податкових органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Платникам податків про електронні сервіси податкової
Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області звертає увагу на зручність, доступність та комфортність запроваджених ДПС України електронних сервісів, завдяки яким можна сформувати, перевірити й надіслати до контролюючих органів податкову звітність, дистанційно перевірити розрахунки із бюджетом, дізнатися про строки сплати податків, а також іншу корисну інформацію.
Єдина вимога для електронного спілкування з органами ДПС це наявність кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), який кожен бажаючий може отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК), у тому числі самостійно за допомогою Інтернет - банкінгу.
Одним із найбільш популярних електронних сервісів ДПС України, який з кожним днем набирає все більшої популярності серед платників податків, є Електронний кабінет.
Цей сервіс надає можливість платнику працювати в режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення.
Скориставшись такою послугою, як подання звітності через Електронний кабінет, платники податків отримують економію свого робочого часу, а також власних коштів на придбання бланків. Крім того, звітність, надіслана до податкового органу в електронному вигляді, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання.
Чи вважається податковим боргом сума ЄВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?
Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Внесено зміни до Податкового кодексу України, які стосуються благодійної допомоги та одноразового (спеціального) добровільного декларування
Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (набрав чинності 02.09.2022) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
1. Положення абзацу другого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу викладено у новій редакції, якою, зокрема, визначено право на отримання благодійної допомоги учасниками бойових дій, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або членами сімей таких учасників бойових дій.
При цьому новою редакцією п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено конкретний перелік фізичних осіб, які віднесені до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні.
Так, «для цілей цього підпункту до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать:
батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав);
дід та баба (якщо батьки померли);
інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге);
малолітні та/або неповнолітні діти;
повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років;
повнолітні діти, які не мають своїх сімей;
повнолітні діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія».
2. Продовжено процедуру одноразового (спеціального) добровільного декларування до 1 березня 2023 року.
Крім того, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:
першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
другого платежу - до 1 травня 2024 року;
третього платежу - до 1 травня 2025 року.
Про проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
На запитання платників податків щодо новацій податкового законодавства відповідала під час сеансу телефонного зв’язку “гаряча лінія” ГДІ Кам’янка-Бузької ДПІ ГУ ДПС у Львівській області Руслана Браташ.
- Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) в ПРРО?
Програмування товарів/послуг в ПРРО здійснюється суб’єктом господарювання/оператором (касиром) самостійно шляхом додавання товарів/послуг або шляхом імпорту даних переліку (файлу у форматі CSV), який формується згідно з інструкцією користувача ПРРО.
- Умови реєстрації РРО/ПРРО для ФОП, який надає послуги з використанням Інтернет із власної квартири.
У разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то ФОП відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване РРО та/або ПРРО.
- Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
- Як працювати з Програмним РРО в «офлайн-режимі»?
Порядок застосування РРО у тому числі під час роботи в режимі офлайн встановлений Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, що розроблений відповідно до статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Начальник
Кам’янка-Бузької ДПІ
Головного управління
ДПС у Львівській області Тарас ПЕЧОРА
